Документ об исследовании эликсира

 

Єфективність еліксиру Муровцова в комплексному санаторно-курортному лікуванні болю

(в нижній частині спини, повязаного з остеохондрозом).

 

Зубрицький О.С.- лікарь фізиотерапевт,

Гончарова Л.А. - лікарь  фізиотерапевт,

Сахацька  А.О. -  лікарь    невропатолог

Цушко Т.В. - лікарь терапевт,

Самойленко М.В. - лікарь терапевт.

 

Санаторій  «Ворзель»,  СБ  України.

 

 

 

 «Здоров’я у людини  — одне, і воно іноді визначає долю.»

(Із книги: Данилов И. М ." Остеохондроз для професcионального пациента").

 

Резюме.

 

В статті показано, що застосування «Єліксиру  Муровцова» в комплексному санаторно-курортному лікуванні пацієнтів з болем в нижній частині спини, пов’язаним із остеохондрозом є достатньо ефективним. Запропоновані методи санаторно-курортного лікування, в тому числі застосування еліксиру Муровцова за схемою можуть рекомендуватись для підвищення його ефективності у хворих з болем у нижній частині спини.

 

Ключові слова: біль в нижній частині спини (БНС), остеохондроз, санаторно-курортне лікування, еліксир Муровцова.

 

Вступ.

 

Біль у нижній частині спини (БНС) – це термін, під яким розуміють біль, що локалізується між XII парою ребер і сідничними складками. БНС згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб (МКХ-10) віднесено до окремої нозологічної одиниці під шифром М 54.5 в групі дорсалгій.

 

Синдром БНС (low back pain) - головна причина звернення хворих до лікарів різного профілю: терапевтів, невропатологів, ревматологів, гінекологів, фізіотерапевтів, лікарів лікувальної фізкультури. Поширеність БНС складає від 40 до 80% в популяції дорослих людей, а щорічна захворюваність – 5% [1, 2, 3]. Пік скарг на БНС, який з часом поступово посилюється, припадає на зрілий вік. Частіше хворіють чоловіки віком від З5 до 44 років та жінки – від 25 до 34 років, тобто в період найбільш активної трудової діяльності, що має велике соціально-економічне значення, в тому числі й для військовослужбовців. Тому до числа пріоритетних напрямків, які рекомендувала Всесвітня організація охорони здоров’я  до ретельного вивчення в рамках «Декади кісток та суглобів» (The Bone and Joint Decade 2000-2010), був віднесений і біль у спині.

 

За статистичними данними у нашому санаторії до 50% пацієнтів мають різного ступеня вираженості прояви БНС, а кожен 3-4 пацієнт, який знаходився у нас на санаторно-курортному лікуванні потребує активного лікування БНС.

 

Більш ніж у 90% хворих причиною БНС є остеохондроз хребта (у зарубіжній літературі остеохондроз відзначається терміном спондильоз) [4, 5]. Первинний синдром БНС, або дорсалгія, пов’язана із остеохондрозом хребта – це больовий синдром у спині, зумовлений дистрофічними та функціональними змінами в тканинах опорно-рухового апарату хребта.

 

В основі остеохондрозу лежить первинна патологія пульпозного ядра міжхребцевих дисків з послідуючим ураженням периферичної частини міжхребцевих дисків, а також дуго-відростчатих суглобів, м’язів, фасцій, зв’язок з можливим включенням суміжних структур (корінців, нервів, судин) і кісткової тканини хребців [6, 7, 8]. В результаті порушується механічний баланс між кістковими структурами всього хребта, у тому числі міжхребцевими суглобами, що спричиняє біль.

 

Найбільш вразливим є саме поперековий відділ хребта, який витримує найбільші механічні навантаження. На різних етапах остеохондрозу виникають також рефлекторні порушення на різних рівнях організму: периферичному (спазм м’язів, гіпералгезія шкіри в зонах Захарїна-Геда), надсегментарному (віддалені м'язові спазми, сомато-вісцеральні рефлекси), центральному (порушення рухового стереотипу, вегетативна та емоційна лабільність, депресії).

 

Розрізняють 2 види болю: місцевий біль або люмбалгія (аксіальний або механічний біль по термінології англомовних авторів), пов'язаний з дегенеративними змінами дисків, суглобів і хребців, зв'язок, фасцій і подразненням великої площі рецепторів, та радикулярний біль, який характеризується подразненням окремих корінців, соматотопічним розподілом і включає склеротомний, міотомний і дерматомний біль.

 

До подразнення корінців приводить нестабільність хребцевих сегментів, а до їх компресії — грижі міжхребцевих дисків, спондилогенні (кісткові) та артрогенні (хрящеві) розростання. Інші неврологічні прояви радикулопатії також включають чутливі, моторні і вегетативні симптоми.

 

Вираженість дегенеративних змін хребта і клінічні прояви захворювання не завжди прямо взаємопов’язані [9, 10].

Основні завдання консервативного лікування місцевого болю при БНС наступні: припинення або зменшення больового синдрому, запобігання подальшим дегенеративним змінам хряща міжхребцевого диска та міжхребцевих суглобів, нормалізація або покращення функціональної рухливості хребта.

 

При наявності радикулярного болю при БНС додатковими завданнями є зменшення компресії корінців, відновлення функції (при її порушенні) спинномозкових нервів. Загальними принципами лікування БНС є комплексність (медикаментозне, відповідний руховий режим, лікувальна фізична культура, фізіотерапевтичне лікування та інші), диференційованість (в залежності від неврологічного та реабілітаційного діагнозів), індивідуалізованість (врахування переважаючих патогенетичних та саногенетичних реакцій, супутньої патології, результатів попереднього лікування, віку, психологічного та соціального статусу, професії, непереносимості та протипоказів до окремих видів лікування, комплаєнсності, місця лікування та інших факторів), спадкоємність (стаціонар, поліклініка, санаторно-курортні заклади) [11].

 

Зменшення та купування больового синдрому при БНС та покращення трофіки міжхребцевих дисків є пріоритетними напрямами його лікування. Відсутність абсолютних за ефективністю методів лікування БНС, пов’язаного з остеохондрозом спонукає багатьох дослідників та практичних лікарів шукати найбільш оптимальні підходи до терапії таких хворих [7-19].

 

Мета роботи – визначити ефективність немедикаментозного санаторно-курортного лікування болю в нижній частині спини, пов’язаного із остеохондрозом та оцінити ефективність та безпечність застосування еліксиру Муровцова в комплексному лікуванні  болю в нижній частині спини, пов’язаного із остеохондрозом.

 

Матеріали та методи. В основу роботи покладено результати обстеження 46 пацієнтів, які лікувались в санаторії «Ворзель» СБУ з місцевим БНС, обумовленого остеохондрозом. Всі пацієнти були чоловічої статі. Вік пацієнтів становив від 21 до 49 років, середній вік – 38±5,5 років. Особливості перебігу захворювання були наступні: всі пацієнти мали рецидивуючий перебіг захворювання, тривалість захворювання більше 5 років (від першої появи болю в нижній частині спини) була у 90% хворих, частота загострень 1 раз на рік або частіше протягом останнього року була у 75% хворих, тривалість останнього загострення до поступлення в санаторій становила 10 діб у 5% пацієнтів, від 10 до 30 діб у 88% пацієнтів, більше 30 діб у 7% пацієнтів.

 

Дані щодо обстеження хворих заносились до розробленої реєстраційної карти. Всі обстежені в санаторії пацієнти вже були з верифікованим діагнозом остеохондрозу поперекового відділу хребта (в них була виконана магнітно-резонансна томографія хребта та/чи рентгенологічне обстеження хребта, та проведена консультація невропатолога). Всім хворим в санаторії до та після лікування проводилось об’єктивне обстеження, загальний аналіз крові та дослідження функціонального стану організму. Частині хворих після лікування також проводилось біохімічне дослідження крові.

 

Об’єктивне обстеження пацієнтів в динаміці проводилось з оцінкою неврологічного статусу. Для об’єктивізації динаміки болю у пацієнтів із БНС використовувалась візуально-аналогова шкала (ВАШ) [20].

 

Дослідження функціонального стану організму оцінювалось за допомогою психофізіологічного стану організму (ПФСО), стану загальноадаптивних реакцій організму (ЗАРО) та данних біорезонансної експрес-діагностики.

 

Стан ПФСО та ЗАРО визначались до та після лікування за допомогою методик, запропонованих Л.Х. Гаркави та спів авт. [21]. Складові ПФСО визначались за допомогою опитувальника 7-бальної самооцінки стану в балах від -3 до +3 (семибальна шкала), а саме: тривожність, дратівливість, стомлюваність, пригніченість, працездатність за тривалістю та швидкістю, апетит, сон, оптимізм, активність. Більш високі величини свідчать про кращий, більш сприятливий для хворих психофізіологічний стан.

 

Характер адаптивних можливостей організму визначався за станом ЗАРО, які відображають його резистентність, інтегральну взаємодію нервової, імунної, ендокринної систем та обміну речовин. Визначення ЗАРО здійснювали за лейкограмою периферичної крові. Складні нейроендокринні, імунні зміни, що характеризують кожну із адаптаційних реакцій, відображаються на морфологічному складі крові.

 

Основною видоутворюючою ознакою ЗАРО є відносний вміст лімфоцитів периферичної крові. Визначаються наступні види ЗАРО: тренування, активації, гострого і хронічного стресу та переактивації. Повноцінні реакції тренування та активації згруповувались у типи ЗАРО, що мають саногенетичну для організму направленість (С1 типи ЗАРО); неповноцінні реакції тренування й активації у типи ЗАРО, які мають дезадаптивний для організму потенціал (Д2 типи ЗАРО). Реакції ЗАРО з патогенетичним для організму потенціалом складають реакції гострого й хронічного стресу та реакція переактивації (П3 типи ЗАРО). Доцільність розподілу на С1, Д2, П3 типи ЗАРО обґрунтовано в теоретичних та практичних дослідженнях [22].

 

Дослідження функціонального стану організму за допомогою біорезонансної експрес-діагностики проводилось на сканері БРИС (виробництва Україна). Основним принципом роботи біорезонансної діагностики організму - експрес-тесту (Express test) є вимірювання електричних параметрів біологічно активних зон, які несуть інформацію про стан взаємопов'язаних з ними органів і систем [23].

 

Процес сканування на сканері БРИС включає 6 біологічно активних зон шкіри (ділянка лоба, долоні та стопи) і займає близько 5 хвилин. Верифікувати та оцінити результати дослідження дозволяє автоматична комп’ютерна обробка. Із великого масиву даних аналізувались наступні показники: загальний стан організму, стан вегетативної нервової системи, навантаження на центральну нервову систему, функціональний стан тканин в поперековому відділі хребта (сегменти L1- L5).

 

Вираженість больового синдрому, стан функціонального стану організму  опосередковано відображають якість життя хворих [24]. Оцінка якості життя повинна стати одним із основних критеріїв ефективності надання медичної допомоги, а також самостійним показником визначення прогнозу, тактики лікування, розробці реабілітаційних програм, оскільки насамперед лікуємо не хворобу, а пацієнта, що страждає від неї [25].

 

Зменшення та купування больового синдрому при БНС та покращення трофіки міжхребцевих дисків є пріоритетними напрямами санаторно-курортного лікування. Виходячи з цих принципів ми підбираємо найбільш адекватні лікувальні комплекси. В залежності від лікування всі пацієнти були розділені на 2 групи. В контрольній групі (n-21)  хворі отримували санаторно-курортне лікування, яке включало лікувальну фізкультуру, плавання в басейні (температура води 26-27 0С), класичний лікувальний масаж попереково-крижового відділу хребта. Пацієнти, які приймали медикаментозне лікування (нестероїдні протизапальні препарати, знеболюючі препарати), фізіотерапевтичні методи лікування (гальванізація, електрофорез, діадинамотерапія, ультразвук чи іншу апаратну фізіотерапію на поперекову зону) виключались з дослідження.

 

В основній групі (n-25) хворі з БНС додатково отримували два різновиди еліксиру Муровцова: «Єліксир Муровцова Універсал» та «Єліксир Муровцова суставін» (біле масло). В еліксирі Муровцова Універсал, який є спиртовим розчином, входять витяжки з комплексу природних компонентів (плоди клюкви, шипшини, листків малини, лікарських рослин азовських лиманів, а також мумійо та продуктів бджільництва – пильці та прополісу). В еліксирі Муровцова

 

Суставін (спиртовий колоїдний розчин з 30% вмістом олії соняшникової нерафінованої) входять витяжки з комплексу природних компонентів (плоди глоду, лікарських рослин азовських лиманів, а також мумійо та продуктів бджільництва – пильці та прополісу). Особливістю еліксирів Муровцова є активація його компонентів на спеціальному приладі «ефектом торнадо» за розробкою автора, що дає змогу активувати лікувальні компоненти єліксирів та підвищити їх лікувальні властивості.

 

Еліксир Муровцова Універсал застосовувався внутрішньо в нерозведеному виді по 2 чайної ложки 3 рази на добу за 15-30 хвилин до прийому їжі та 4 раз на ніч протягом 2 тижнів. Еліксир Муровцова Суставін застосовувався під час масажу (10 сеансів). Еліксир по 15 мл наносився на шкіру поперекової ділянки та втирався на початку та в кінці кожного сеансу масажу.

 

Пацієнти двох груп були співставні за віком та характеристиками больового синдрому перед початком лікування.

Статистична обробка одержаних даних проводилась методами варіаційної статистики. Оцінка відмінностей між показниками проводилась за критерієм Стьюдента (t)та рівнем вірогідності (р).

 

Результати та їх обговорення. Вираженість больового синдрому у пацієнтів з БНС, пов’язаного з остеохондрозом основної та контрольної груп при поступленні в санаторій коливалась від незначного до помірно вираженого та становила за шкалою ВАШ 2,8±0,84 балів (10 балів за шкалою ВАШ відповідає самому сильному, нестерпному болю).

 

За суб’єктивним сприйняттям цей середній рівень болю наближається до помірного больового синдрому. Больовий синдром на момент поступлення в санаторій у пацієнтів з БНС характеризувався: нижчим за середній (типовий) рівень болю на 48%, який відповідав відчуттю між помірним та середнім рівнем болю, та меншим за інтенсивність болю в періоди максимального загострення на 67%, який відповідав за суб’єктивною оцінкою відчуттю між середнім-сильним болем.

 

Динаміка вираженості больового синдрому при БНС в залежності від виду лікування показана в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Динаміка больового синдрому при БНС, пов’язаного з остеохондрозом в залежності від виду лікування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як видно з таблиці 1 ефективність комплексного лікування хворих з БНС як основної, так і контрольної груп в плані зменшення больового синдрому була досить ефективною. Вираженість больового синдрому у хворих з БНС обох груп зменшувалась в ході комплексного санаторно-курортного лікування. Проте за клінічними даними більш суттєве зменшення вираженості больового синдрому спостерігалось після завершення курсу лікування у пацієнтів основної групи із додатковим застосуванням еліксиру Муровцова.

 

Необхідно відмітити, що за клінічним спостереженням у пацієнтів контрольної групи на 2-3 день від початку лікування больові відчуття в нижній частині спини  дещо посилювались (як правило до помірного больового синдрому), а на кінець лікування зникали чи знижувались до рівня слабкої вираженості болю. Таке збільшення болю в перші дні проведення санаторно-курортного лікування в абсолютної більшості пацієнтів з БНС може пояснюватись додатковим подразненням м’яких тканин з зоні ураження остеохондрозом (при виконанні ЛФК, плавання, масажу), їх набряком, запальними змінами та закономірним рефлекторним збільшенням тонусу м’язів поперекової ділянки.

 

У хворих основної групи (із застосуванням еліксиру Муровцова) клінічно вираженого збільшення больового синдрому на початковому етапі санаторно-курортного лікування не спостерігалось або він був невираженим. Такий протибольовий ефект комбінованого внутрішнього та зовнішнього (під час масажу) застосування еліксиру Муровцова може обумовлюватись  багатьма механізмами (зняттям спазмів попереково-смугастої та гладкої мускулатури,  резорбцією набряків запального характеру із зменшенням здавлювання нервових корінців та больових рецепторів, не виключається і стимуляція утворення опіоїдних пептидів та інших механізмів).

 

На підтвердження цього можна зазначити, що всі пацієнти відмічали появу приємного тепла в поперековій ділянці та виражений ефект розслаблення при застосуванні еліксиру Муровцова під час масажу. Такий безпосередній позитивний ефект зовнішнього застосування еліксиру Муровцова зберігався протягом 20-30 хвилин після закінчення сеансу масажу.

 

Крім того, необхідно відмітити, що позитивна динаміка у вигляді зменшення болю при БНС, пов’язаного з остеохондрозом, після курсу санаторно-курортного лікування спостерігалась у всіх хворих основної та контрольної груп. Також після лікування хворих не відмічалось збільшення больового синдрому в нижній частині спини, загострення супутніх хронічних захворювань та погіршення загального стану, не спостерігалось алергічних реакцій, негативних змін в загальному та біохімічному аналізах крові. Місцеве застосування еліксиру Муровцова під час масажу не викликало подразнень шкіри, алергічних реакцій дерматиту  чи інших негативних змін шкіри.

 

Таким чином, больовий синдром після проведеного санаторно-курортного лікування зменшувався у всіх хворих з БНС, пов’язаного з остеохондрозом, однак повне купування болю відбулось лише у 88% пацієнтів основної групи та у 52% пацієнтів контрольної групи. Крім того, відмічається тенденція до більш ефективного купування больового синдрому при санаторно-курортному лікуванні у пацієнтів основної групи, які застосовували еліксир Муровцова.

 

Порушення функціонального стану нервової системи виявлено у всіх пацієнтів з БНС, пов’язаного з остеохондрозом за даними опитувальника 7-бальної самооцінки стану організму. Стан ПФСО пацієнтів основної та контрольної груп до та після лікування приведено в таблиці 2. Виявлено, що для пацієнтів з БНС, пов’язаного з остеохондрозом найбільш характерними є порушення сну, стомлюваність, знижена працездатність за тривалістю та швидкістю. Такі порушення в першу чергу можна пов’язати з впливом больового синдрому на вказані складові показники ПФСО.

 

Таблиця 2

Стан показників психофізіологічного стану організму у пацієнтів з БНС, пов’язаного з остеохондрозом основної та контрольної груп (в балах, M±m)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка. * - вірогідна різниця між показниками (p<0,05) до та після лікування;

 

** - вірогідна різниця між показниками (p<0,05) між основною та контрольною групою.

 

Всі складові ПФСО, які досліджувались після лікування покращувалися як в основній, так і в контрольній групах. З них – працездатність за тривалістю, сон за покращенням сягали рівня вірогідності в обох групах, а складова ПФСО – працездатність за швидкістю – також в основній групі. Крім того, покращення сну було вірогідно кращим в основній групі у порівнянні з контролем. Враховуючи, що у пацієнтів основної групи відмічено більш виражене купування болю, покращення ПФСО також може сприяти більш ефективному зменшенню його вираженості, так як відомо що біль, особливо хронічного характеру майже на 80% залежить від емоційної компоненти реагування центральної нервової системи, а застосування психокорегуючої терапії сприяє зменшенню та купуванню больового синдрому [26].

 

Таким чином, в загальному ПФСО у пацієнтів з БНС, пов’язаного з остеохондрозом після санаторно-курортного лікування покращувався в обох групах, причому в основній групі на фоні застосування еліксиру Муровцова ПФСО покращувався більш явно, а за окремими показниками (сон) таке покращення сягало рівня вірогідності.

 

Аналіз стану ЗАРО у пацієнтів з БНС, пов’язаного з остеохондрозом показав наявність у них суттєвої частки таких патогенетичного та дезадаптивного характеру. Спектр та динаміка типів ЗАРО в процесі санаторно-курортного лікування у таких хворих відображено на рис. 1 та 2.

 

Рис.1. Спектр типів ЗАРО у пацієнтів з БНС, пов’язаного з остеохондрозом основної та контрольної груп до санаторно-курортного лікування.

 

Рис.2. Спектр типів ЗАРО у пацієнтів з БНС, пов’язаного з остеохондрозом основної та контрольної груп після санаторно-курортного лікування.

 

У пацієнтів з БНС при поступленні лише у 17,4% з них визначались С1 типи ЗАРО, які характерні для саногенезу. Найбільш виражені порушення адаптації організму, які відображають П3 типи ЗАРО, в цей період становили 35,6%. Д2 типи ЗАРО, які займають проміжне положення між ЗАРО із саногенетичною та патогенетичною направленістю, мають субкомпенсований, напружений стан адаптації організму та діагностувались майже у половини пацієнтів.

 

Після курсу санаторно-курортного лікування структура типів ЗАРО обстеженого контингенту пацієнтів значно змінилась. Відмічалась позитивна динаміка ЗАРО із збільшенням кількості С1 та зменшенням П3 типів ЗАРО, причому у основній групі пацієнтів, в якій застосовувався еліксир Муровцова такі зміни були більш суттєві. При статистичному аналізу такі зміни не сягали рівня вірогідності, проте для більш точної їх інтерпретації необхідно провести дослідження з більшою кількістю пацієнтів.

 

Таким чином, еліксир Муровцова у пацієнтів основної групи сприяв більш вираженому покращенню ЗАРО, а отже і нормалізації інтегративного стану нервової, імунної та ендокринної систем організму. Такі позитивні зміни при застосуванні еліксиру Муровцова можуть сприяти зменшенню больового синдрому при БНС (зменшення болю в нижній частині спини за рахунок нормалізації надзвичайно важливої для сприйняття болю емоційної компоненти, активації місцевого протизапального ефекту, покращення трофіки тканин тощо).

 

Зміни окремих показників функціонального стану організму за допомогою біорезонансної експрес-діагностики показано в таблиці 3.

 

Таблиця 3

Стан та динаміка окремих показників функціонального стану організму при біорезонансній експрес-діагностиці у пацієнтів з БНС, пов’язаного з остеохондрозом основної та контрольної груп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вернуться на главную